|
Відповідно до Закону України «Про рекламу», реклама повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форми чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Законодавець визначив, що не вважаються рекламою вивіски або таблички з інформацією про зареєстроване найменування особи-суб'єкта підприємницької діяльності, знаки товарів або послуг, які продає або здійснює ця особа, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час його роботи , якщо вивіски або таблички розміщені на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди, не вище першого поверху, або на поверсі, де знаходиться таке приміщення, біля входу в приміщення.
Слід зазначити, що таке поняття як «покажчик» в спеціальному законодавстві, що регулює правові відносини в сфері реклами, відсутня.
Правда, існують місцеві правила розміщення зовнішньої реклами, в яких зустрічається таке поняття. Приміром, згідно з рішенням Вишгородського місцевої ради від 30 вересня 2008 р. № 21 / 5, яким було затверджено «Порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Вишгороді», під покажчиком розуміють наземну спеціальну конструкцію односторонню або двосторонню, постійну або тимчасову (виносну) з розміром рекламної площі не більше 1,5 кв. м, яка містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів і послуг, виготовлену будь-яким способом і розміщену біля входу (в'їзду, заїзду на територію), де ця особа займає приміщення.
Все, що не підпадає під дію таких понять, як «покажчик» (якщо місцевими правилами встановлені відповідні вимоги), «інформаційна вивіска (табличка)», є рекламою з усіма відповідними наслідками у вигляді оформлення (погодження) дозвільної документації та внесення плати за використання рекламного місця.
Таким чином, межа між «покажчиками (інформаційними табличками, вивісками)» та «рекламою» встановлена Законом України «Про рекламу», а також може доповнюватися (не виходячи за межі спеціального закону) правилами місцевих міських, сільських і селищних рад.
Крім того, слід пам'ятати, що дія цього Закону в частині необхідності отримання дозволу не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. Зокрема, наявність інформаційної вивіски згідно з пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, якою затверджено «Порядок провадження торговельної діяльності» та «Правила торговельного обслуговування населення», є обов'язковою умовою для роботи і функціонування певного виду торгового об'єкта в відповідно до вимог чинного законодавства.
Зокрема, в силу наведеного вище Порядку на фасаді торговельного об'єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарської діяльності. Біля входу до торговельного об'єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб'єкта господарської діяльності, який організував торгівлю:
а) для юридичної особи - найменування, адресу та номер телефону;
б) для фізичної особи-підприємця - прізвище, ім'я та по батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію та найменування органу, який здійснив таку реєстрацію.
Також дія Закону України «Про рекламу» не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю. Наприклад, до таких оголошеннях можна віднести вивіски «Нотаріус», тому що в силу законодавства нотаріус не є підприємцем, а значить, він не здійснює підприємницькі послуги.
Що стосується покажчиків всередині торгового центру, звертаю увагу, що в даному випадку на розміщення таких покажчиків не поширюються норми, передбачені для зовнішньої реклами з випливають наслідком - оформленням дозволу, тому що тут застосовуються норми, що регулюють правовідносини у сфері розміщення внутрішньої реклами.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про рекламу» під внутрішньою рекламою розуміють рекламу, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.
Слід зазначити, що для розміщення внутрішньої реклами необхідно виключно згода власника місця її розташування або уповноваженої ним особи. При цьому при погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.
Що стосується мови, то згідно з чинним законодавством офіційні оголошення, повідомлення, плакати, афіші, реклама і т.п. повинні публікуватися державною мовою.
З повагою
Студія зовнішньї реклами 15.com.ua |
